§ 14. Особливості у вживанні датива

У народній мови инколи подибуємо конструкцію з дативом там, де літературна мова здебільшого вживає прийменника у (в) із генітивом.

Про такі конструкції з дієсловами, як брати, видирати кому, див. при дієсловах, § 6, ст. 113.

Приклади: — Язика не поверне, наче він йому повстяний Ном. 11736. Я їм був у кумах Шух. 74.

Пани б’ються, а мужикам чуприни трясуться Приказка. Хто мастить, тому віз не скрипить. Приказка. Ноги йому без стремен так теліпаються Кв. Пика йому не вмита, волосся розкудовчене Кв. Він як угледів дівчинку, аж очі йому засвітились MB. І брови йому чорні і уста червоні MB. Помер їм батько. Руки їм довгі, тонкі, як цівки Лев. Очі йому веселі й бистрі MB. Голова йому нечесана, чуб непідголений Кв. Щоб моєму миленькому волики пристали Чуб. V, 403. Вже вдівоньці пшениця поспіла ib. 856. Це родич нашій паламарці Котл. Колядники беруться за руки, топірці в руках їм Гн. Кол. і щ. II, 331.

В останньому уривкові, де при дативі є речівник-підмет, датив місцями набирає значіння приналежности. Виразнішій відтінок приналежности датив має в такій, наприклад, фразі: — Це родич нашій паламарці Котл.

Пока не указано иное, содержимое этой страницы распространяется по лицензии Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License