Сучасна українська літературна мова здебільшого вживає спільних із російською мовою прийменників у тому самому значінні і з тими самими відмінками, що й російська мова. На прийменники по часто вживаних дієсловах та прикметниках вказано вище при дієсловах та прикметниках. Див. також прийменники в часових зворотах § 21 і прийменники у фразеологічних зворотах укінці книжки. Тут даю на увагу деякі прийменники, що не знайшли собі місця в попередніх розділах, або що їх серед уваг до сучасної літературної мови бажано відтінити.
1. Прийменник по. Йому в сучасній літературній мові надають усі ті значіння, що він має в російській літературній мові. Українська мова здебільшого вживає або инших прийменників відповіднього значіння або замість прийменникових зворотів має відповідні звороти безприйменникові.
| Кажуть: | Книжка по розміру невеличка (з Книгаря) | замість: | … розміром або на розмір невеличка |
| «—» | По змісту курс Яковлева (Ibid.) | «—» | змістом… |
| «—» | Він по вимові скидається на галичанина | «—» | вимовою… |
| «—» | По обличчю нагадує брата | «—» | Обличчям або на обличчя… Пор. На обличчя істотний Степан, але не він Гр. |
| «—» | Розкласти матеріял по абетці | «—» | …на абетку або за абеткою |
| «—» | По Дарвіну | «—» | за Дарвіном |
| «—» | По його згоді, пораді | «—» | за його згодою, порадою |
| «—» | По його наказу | «—» | замість: з його наказу або за його наказом. Пор. За господським дозволінням, за риб’ячим приказаниям щоб мені було горщище-киселище і бухан хліба Рудч. II, 87. |
| «—» | По досвіду знаю | «—» | з досвіду знаю |
| «—» | Це сталося по тій причині | «—» | з тієї причини |
| «—» | По його думці | «—» | на його думку |
| «—» | По бажанню | «—» | на бажання |
| «—» | По адресі | «—» | на адресу |
| «—» | По прізвищу | «—» | на прізвище. Пор. Я зі Львова попівна, на прізвисько Карпівна Гр. |
| «—» | По замовленню | «—» | на замовлення |
| «—» | По мірі того | «—» | у(в) міру того |
| «—» | Розказує по порядку | «—» | … за порядком1 або у порядок Гр. |
| «—» | Розвідка по соціології | «—» | … з соціології |
| «—» | Підручник по ботаніці | «—» | підручник ботаніки |
Лікар по нервовим хворобам або, українізуючи російську складню, — лікар по нервових хворобах, замість: лікар нервових хвороб. Комітет по харчових справах замість: комітет харчових справ. Збори відбудуться по такій програмі, замість: …за такою програмою, або змінивши конструкцію фрази: Програма зборів (має бути) така.
Я навела багато прикладів, щоб вказати, скільки всяких відтінків, навманя йдучи за російською, українська літературна мова надала прийменникові по. І те по усіма його російськими відтінками так вкоренилося в сучасній українській літературній мові, що навіть ті, що й свідомі складні української мови, хибно його (прийм. по) вживають: Хоч по своєму типові вони й наближалися до сучасних нам дикунів (Ост. Нитка. По огонь, 7), — треба: Хоч своїм типом…
Вживаючи прийменника по в одному з властивих йому значіннів, часто ставлять його з тим самим відмінком, що й у російській мові, тоб-то з дативом. В українській мові по в зворотах на означення місця й часу має по собі льокатив і в однині і в множині: — Ой плавали утенята по тім боці ставу Метл. 83. Трудно стало старенькій по людях служити Барв. 371. По всіх усюдах. Ой ходила по садочку, по зеленім барвіночку Чуб. V, 4. Плини, туго, великая журо, по крутих берегах ib. 468. По тім боці за Дунаєм козак сіно косить ib. 86. Веселість по цілім місті Яв. 66. Гандлював по цілім краю ib. 22. Отже не по деяким рядкам, по книжкам (з Книгаря), а по деяких рядках, по книжках.
На означення місця, а саме певного напряму його, сучасна літературна мова ставить часом по дієсловах руху прийменника по: — Їхали ми в Чернігів по Десні, — треба … Десною. Українська мова, вказуючи напрям, уживає інструменталя: Черемошем пливуть сплави на далеку чужину Гр. Тече вода з-під города, тече вода лугом Kolb. Woł. 116. Чи ушкали гудуть, чи може козаки Дніпром ідуть? Кул. Яром, яром за товаром, а горами за волами, солонцями за вівцями. Див. Дієслова з інструменталем ст. 126—128.
Прийменник по при дієсловах руху вказує на рух різними напрямами: — По всьому саду ходила шукаючи, — нема Гр. Ой ти ходиш по долині, а я хожу по горі Kolb. Woł. 117.
Навожу деякі звороти з по при льокативі:
Не по правді живеш Чуб. V, 411. Він розсудить по правді Шух. 109—110.
Не жнеш по щирості Чуб. V. 43.
Оженися, мій синочку, по своїй волі (рос. по своєму усмотрению) Чуб. V, 71. Усе робилось по їх волі Стор. 22. Як же нам, удавшись… не по своїй волі у цивілізацію… Кул. VI, 587. Пор. Тільки не по його вийшло НЗап. 13 (= не по його волі). Так думали запорожці, та не по-їхньому вийшло ib. 59.
По всьому тому (= з усього того) розумно подорожньому, що… Кул. VI, 587.
Вона мені по мислі Чуб. V, 403. Слава ж тобі, слава, що ся мені дружина по мислі дістала ib. 35.
От і по грошах (= от і нема вже грошей) Гр. Ого, вже тепер буде по нім Гр.
Що мені по вроді, що врода красна, коли тепер сама нещасна Чуб. V, 238. А що мені по журінню! Не що воно порадить MB.
По з льокативом при дієсловах див. § 6, ст. 132.
Деякі звороти з по при акузативі:
Буде сіна по самі удила, буде води по самі поводи Чуб. V, 961. Жупани по коліна, пошиті до діла ib. 307. Чи не цей то Микитка, що по локті свитка ib. 67.
По з акузативом див. при дієсловах, ст. 123.
2. Прийменник на. Вказую на український прийменниковий зворот — на з акузативом, що в’яжеться з речівником і має або значіння атрибутивне або вказує на ціль: — Держить водицю на вмиваннячко, держить хусточку на втираннячко, винне яблучко на похміллячко Грінч. М. III, 7. Мішок на жито. Почав він… писати… комедії на театер. Отже: скринька на листи, полиця на книжки та ин. Сучасна літературна мова вживає тут здебільшого прийм. для з генітивом.
Вказую на такі звороти, де на з акузативом в’яжеться не з речівником, а з дієсловом: — На мірошника вода робить Гр. Лишімо цю столицю на слуги Шух. 74. Тато та мачуха їдять вечерю та й лишилося на ті діти ib. 126.
Відзначаю ще деякі звороти з прийменником на.
З акузативом: — Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожем’яка Гр.
Те колесо має на проліт (у діяметрі) три аршини Гр.
А бог людям на науку поставив їх в полі Шевч.
Стрепенуло крильцем і тричі заспівало на знак свого одходу Гр.
Див. також приклади при прийм. по ст. 187—190.
Із льокативом: — Стоїть той дід на воротях із кийком Рудч. І, 43.
3. Прийменник про. Вживаючи часто при дієсловах прийменника про, де звичніші звороти з прийм. за, на та ин. (див. § 6, ст. 119—122), сучасна літературна мова обминає його вживати в поширеному його значінні на, для: — Всякі гроші хороші, та бережи їх про чорний день та про лиху годину Ном. 9920. Нема й одежини про святий празник MB. II, 104. Держи рукавиці про запас Ном. Нема в мене про вас грошей MB. II, 172. Товариш огледів у корчмі хатину про наше ночлігування Гр. Ми не говоримо, що добрим людям гріх великою громадою збиратися… папери у добрих схованках про дальші роди ховати Кул. VI, 536. Убралася в те шмаття, що мала про свято Яв. 127. Нічого не мали ні про старість, ні про дітей Етн. 38.
Прийм. про знаний і там, де російська та польська мова вживають прийм. о: — Чув я мила худу славу про тебе Чуб. V, 639. Стала слава на все село, стали й поговори та про тую дівчиноньку, що чорнії брови Гр. — У народній мові прийм. про у цьому значінні не має того поширення, що в літературній.
4. Прийменник за з інструменталем. Не здержать нам голів своїх на плечах за твоїм братом (при твоем брате) Рудч. І, 135. За хорошим чоловіком жінка молодіє Чуб. V, 493. За дрібними слізоньками (рос. из-за, по причине) світонька не бачу ib. 477. Рада б тебе одвідати, та не можу за темними лугами, за широкими степами, за бистрими ріками Гр. Прийменниковий зворот вказує тут на обставини, причину.
Див. вище прийм. по, ст. 187—190.
За з акузативом при дієсловах див. ст. 119. Пор. також при дієслівних речівниках: — Вітер подув і вона щезла та й тільки за неї чутки було Яв. 287.
За з генітивом див. § 21. Часові звороти.
5. Прийменник з. У деяких висловах прийм. з із генітивом відповідає російському прийм. «от»: — Дякуєм тобі з душі Барв. 420. Козак Дівку з душі любить Чуб. V, 165. З щастя не мруть Ном. 1710. Ото був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду Рудч. І, 1.
Також російському прийм. по: — Як не даси з просьби, то даси з принуки Ном. 1059. Див. прийм. по, ст. 187—190.
6. Прийменник о (об). Даю на увагу прийменник цей з льокативом у такому значінні: — Летів птах об восьми ногах. Купи черевички, малі-невеличкі… й об нозі Грінч. М. III, 172.
У висловах на означення часу: — Жду не дождуся, як об весні ластівки Гр. Пани купці, славні кравці, шинкарі, міщане об сім Різдві усі в нові убрались жупани Гр. Див. § 21. Часові звороти.
7. Прийменник при. У зворотах на означення обставин і часу він відповідає російському прийм. «в»: — Старі баби, що ще при здоров’ї… Етн. 46. Та й уродився при нещасній долі Чуб. V, 531. Ніхто мене не пригорне при лихій годині ib. 471. А жвавий хлопчик при здоров’ї Стор. 195. Див. § 20. Часові звороти.
8. Прийменник (і)к. Трохи не в усіх випадках його в літературній мові замінив прийм. до. На означення напряму й часу (свята) він на Наддніпрянщині ще заховується: — Я б к йому погнала сірії корови Чуб. V, 267. Городи скрізь пообсаджувані к Росі високими вербами Лев. І, 477. Приблудився к зеленому бору Чуб. V, 142. Пригортайся, дівчинонько, к зеленому дубу ib. 294. Не к Різдву іде, а к Великодню Ном. У будинку прибрали, як ік Великодню MB. II, 14. Див. §21. Часові звороти.
9. Прийменники між, межи, проміж, поміж у зворотах на питання де? з інструменталем та з генітивом: — Межи білих хаток Гр. А проміж: такої пропасти товару що то народу було! Кв. Поляне та їх сусіди правились між себе вічами Кул. VI, 9. Заховало товариство козацьке ввесь громадський лад, судилось само між себе радами або вічами ib. 181. Поміж тими кузеньками ковалі кували Чуб. V, 992. Знаєте нас самих, знайте й між людьми Ном. 14108.
На питання куди? з акузативом: —Як ти підеш… проміж: чужі люди Чуб. V, 878. От пішов поміж чужі люди Гр. Сядеш собі межи вікна Яв. 29. Він узяв та й ся забрав з тим та й пішов помежи хати Яв. 4.
Відзначаю зворот — Нема між чим вибрати: волів мало Гр.
10. Прийменник перед у зворотах на питання куди? з акузативом: — Прийшов він до того сироїда перед хату Яв. 44. Я босий не піду перед суд ib. 201. Приходить він перед бога Шух. 3. Виїхав перед корчму ib. 215. Гнало воно перед себе далі народній самосуд з однієї України на другу Кул. VI, 33. Приходять перед замок Рудч. II, 191. У російській мові вживають тут переважно прийменника к.
11. Слова поруч українська мова вживає і за прийменника і за прислівника. Поруч-прийменник має при собі генітив; поруч-прислівник — прийм. з із інструменталем: —
Поруч себе сажає Гр. Я сяду, молоденька поруч із тобою Чуб. V, 649.
Також близько, недалеко у функції прийменниковій — з генітивом: — Скажемо поховатися близько доріженьки Чуб. V, 79. Стоїть хатка близько лісу Рудч. І, 96. Недалечко села пасеться свиня ib. 3. У значінні прислівників названі слова мають при собі прийменники до, від, коло, біля з генітивом:— Прив’язав коня близько до порога Чуб. V, 658. Положіть близько біля боку ib. 35. Єсть у мене таке зілля близько коло річки ib. 418. По тім боці Дунаю, недалеко від краю ib. 415.
12. Прийменники мимо, no-при мають при собі акузатив: — Ой не ходи мимо двір, мимо мої ворота Чуб. V, 352. Мимо церкву їдьте, а тоді уліво повернете Гр. Мимо колодязь ішли Гр. Ідуть no-при церкву Яв. 263. Іду no-при корчму, коли щось співає Гр.
Мимо також із генітивом: — Ой мимо моїх воріт, мимо мого двора ти до другої йдеш Метл. 68.
13. Часто вживають у сучасній літературній мові зукраїнізованого прийменника відносно (також у відношенню) з російського «относительно, по отношению к». У багатьох випадках українська мова має відповідні свої звороти. Замість «відносно цього є різні погляди» треба: на це є різні погляди. Замість «Місяць у відношенню до землі не має постійного стану» (з рукопису), треба: Місяць проти землі не має сталого положення.
14. Російські звороти «по сравнению, сравнительно» сучасна літературна мова здебільшого віддає зворотами в порівнянню, рівняючи до, порівнюючи з. У багатьох випадках властивіше казати проти, супроти: — Харків проти Київа не дотече Гр. Що він проти мене? Проти нас трьох нема в світі дужчого Гр.
Див. проти в часових зворотах § 21.
15. Часто чути такі звороти: біля другої години; купив біля десяти книжок та ин. Українське біля значить те, що рос. «подле, возле». Ширшого значіння є українське коло. Треба казати: коло другої години. Де дається, там можна й прийменника з вжити або щось із: купив з десять книжок. Це було літ із 25 назад. Вовк як рикнув, збіглось вовків щось із тисячу Гр. Наведені приклади показують, що звороти з прийменником з можуть відповідати й зворотам із літературним приблизно.
16. Звороти кращий, -а, -е, як; більше, як; вище, як, де нема потреби відтінити прикметникову чи прислівникову форму вищого ступеня, можна замінити прийменником над, по-над при акузативі. Паралельно з «Це становить більш, як 10%» є коротше: Це становить по-над (або над) 10%. — Я принесла грошей додому над сотню Барв. Люблю її, як сам себе, над срібло, над злото Гр. Над смерть біди не буде Ном. Не буде вже над мою першу милу MB. Нема цвіту над калину Чуб. V, 440. Тільки тебе, мій миленький, над життя кохаю ib. 384. Стара пам’ять ховає давнє своє надбання над усяке новше Кул. VI, 434.
17. Часто кажемо за допомогою чого, віддаючи цим зворотом з прийм. за російські «посредством чего, при помощи чего» і там, де українська мова вимагає інструменталя: сіяти сіялкою (а не: за допомогою сіялки), взяти кого хитрощами. Російська фраза «Посредством одного химического элемента определить другой» буде в українському перекладі: Одним хемічним елементом визначити другий. Замість — За допомогою казок треба розвивати дитячу фантазію, — Треба: Казками треба розвивати дитячу фантазію.
18. Чужим бренить в українській мові зворот із прийм. в усіх відношеннях. Кажуть усіма сторонами або з усіх поглядів: — Славне було Запоріжжя усіма сторонами Гр. Повинно стежити, як розвивалось письменство усіма сторонами Єфр. іст. письм. 6. Козаки, опанувавши Низ, стались притулками волі, що застукала була її шляхта усіма сторонами Кул. VI, 166.
Замість звороту у тому відношенні краще тією стороною, з того погляду, також тим. Замість казати: Це дуже корисно у тому відношенні що… Треба: Це дуже корисно тим, що…
19. Зворот у свою чергу (Наші… сусіди… позбавили нас, у свою чергу, національного верховіття Кул. VI, 571, у Марка Вовчка — у свій черк) має у відповідньому контексті паралельний собі вислів і собі: — Наум, дивлячись на неї, що вона стала розважатись, і собі повеселішав Кв. 89. Маруся стогне, плаче, а старі, дивлячись на неї, і собі плачуть Кв. 80. Значінням вислів і собі дорівнює тут і займенникові сам, -а, -о.
20. Виходячи з російських зворотів «согласно чему, согласно чего», де «согласно» є в характері прийменника, сучасна літературна мова надає й українському згідно характеру прийменника і каже згідно чого, згідно чому. По-українськи кажуть згідно з чим, тоб-то слово згідно заховує значіння прислівника: — Виховувала б (школа) наших дітей згідно з духом нації Кул. VI, 576. Отже не згідно наказа, ані згідно наказу чи наказові, а згідно з наказом.
* * *
У народній мові часто вживані зложені прийменники: — Котиться хміль із-між города Метл. З-перед очей узято Ном. По-над синім морем три козаки ходить Гр. З-поміж гір високих уставав туман Гр. По-під тинню сіромаха днює і ночує Шевч.
* * *
Вкінці відзначаю такі звороти, де прийменник є поміж двома речівниками, що з них перший у номінативі: — Ідемо хата від хати Етн. XXIII. Припадає світ за очі йти Ном. 4085. Ішли бояре ряд по рядочку Мил. 1322. Звелів їх садовити купа коло купи Гр. Ішов захожий тихо нога за ногою Мир.—Гр. (Нога за ногою = рос. медленно). Пор. нижче в часових зворотах § 21 день крізь день, день при дневі.