1. У сучасній літературній мові прислівник зараз набрав під впливом російської мови всі значіння російського «сейчас». Кажуть: — Зараз тут відбувається засідання,— замість казати: — Тепер тут відбувається засідання. Кажуть: — Зараз не маю часу, — замість: — Тепер не маю часу. — Своїм виттям вони лише давали знати, де вони зараз є (Ост. Нитка, по огонь, 54), — треба:… де вони тепер є.
Російське «сейчас» має два значіння: 1) вказує, що чинність має відбутися в найближчому прийдешньому, отже дієслово має форму прийдешнього часу (он сейчас придет). Також і минулого часу, коли чинність мала негайно відбутися в минулому (сейчас же я написал письмо и отправил); з теперішнім часом прислівника «сейчас» можна в цьому значінні вживати тільки тоді, коли, щоб надати чинності більшої певности, вжито теперішнього часу замість прийдешнього: сейчас же пишу письмо и несу на почту; 2) значіння тепер: сейчас я занят. Того другого значіння українське зараз не має. Російське «сейчас» у його другому значінні треба віддати українським тепер: тепер я працюю; тепер відбувається засідання (але зараз відбудеться засідання). — Зараз не вішають, а поперед розсудять Ном. Зараз Івана зв’язали, вивели в чисте поле Гр. Скажи, що зараз прийду. — Де треба ближче визначити теперішність, там можна сказати саме тепер, оце тепер.
2. Часто вживаний у сучасній мові прислівник врешті-решт (рос. в конце концов) чужий українській мові. По-українськи кажуть кінець-кінцем, кінцем, на самий кінець: — І дійшла кінцем аж до наших часів Є. 19.
3. Кажуть ніскільки в розумінні російського «ничуть», польського «bynajmniej» замість нічого, ніяк, ані трохи, ні мало. Кажуть:— Це ніскільки не шкодить. Питання: — Чи це має яке значіння? Відповідь: Ніскільки. Це русизм. Треба казати: Це нічого не шкодить, — або: Це ні мало (або ні трохи) не шкодить. — А на питання: Чи це має яке значіння? — треба відповісти: Аж ніяк, чи ані трохи. — Ой ви ж мені в цій годині ні трохи не важкі Метл.
4. Відзначаю українські звороти на вимір завширшки, завглибшки, завдовжки, завгрубшки, завбільшки. По-українськи не кажуть «Сукно в два аршини шириною; колодязь у три сажні глибиною. Приклади: — Камінь такий завбільшки, як де є хата велика Рудч. І, 105. Намисто було завгрубшки, як моє Гр. Так завдальшки (рос. на таком расстоянии), як до тії греблі Гр. Де хата стояла, — кропива та бур’ян заввишки з мене поросло Барв. Заввишки з чоловіка Стор. 61—62. Роги по аршину завдовжки, коли не більше Стор. В цій кручі завглибшки буде сажнів півтора Гр. Буде завбільшки доброї сосни Rokoss 60. Надбав він чоловіка завбільшки стирти ib. У три дроти завтовшки Полт. п.1
Де при вказаних зворотах нема точної міри, а є приблизне порівняння, там буває або злучник як, — Намисто було завгрубшки, як моє, — або прийм. з із генітивом: — Заввишки з чоловіка. Де точний вимір, там міра або у формі генітива: — Завбільшки стирти, — або у формі акузатива з прийм. у: — У три дроти завтовшки; в один аршин завширшки; у два цалі завгрубшки; у три сажні завглибшки.
Паралельно є прислівники удовж:, утовш, углиб, ушир, уширшки: — Аршин! та вдовж та вшир Гр. Який вдовж, такий втовш Гр.
Паралельно з прислівниками може й бути відповідній речівник у генітиві: — Невід був у два сажні глибу Ост.
У західніх говірках знані звороти: — Хотів зміряти, як за високо (заввишки) від землі до неба Яв. 6. Який за великий (= який завбільшки).
5. Прислівниками найбільше, головно, найголовніше можна замінити чужий українській мові зворот головним чином з російського «главным образом»: це найбільше залежить від того, що…
6. Чисто літературне слово виключно часто б можна обминути словами самий, чисто, геть, або ще сильніше геть чисто. Замість — Тут бувають місцевості з виключно малоземельними дворами — краще: …з самими малоземельними дворами.
Зворотами геть, чисто, геть чисто можна замінити й инші невластиві українській мові звороти. Наприклад: — Засіяти всі поля без остачі (з рукопису) — можна замінити на — Засіяти всі чисто поля — або: Засіяти геть усі поля.
Геть, геть-то при формах вищого ступеня має значіння російського «гораздо»: Ми знаємо за це геть більше, як ви. А потім згодом, геть пізніше, і само поділилося нарізно Є. 8. Геть також у розумінні «далеко»: — Передня башта вікнаста, безверха, геть переходить у вишину усю замкову купу Кул. VI, 588.
7. Паралельно до прислівника страшенно та инших подібного емоціонального відтінку українська мова знає й прислівники — страх, смерть: — Панові смерть захотілось з неї води напиться Рудч. II, 77. Страх мені не хочеться з старим дідом морочиться Шевч.
8. У вигукових та питайних фразах слова що, що за при генітиві можуть відповідати російським «сколько, какой»: — Що страху, що плачу, що гомону було на селі! Гр. Що ви йому лічите років Стор. 197. Що там одежі запорізької, що там добра, що там усякої всячини Март. 83. А проміж такої пропасти товару що то народу було! Кв. Край був дикий: що за звіра, що за птиці всякої! НКл. 41.
Що за при прислівнику має підсилене значіння прислівника як: — А що в лісі за тихо Чуб. V, 47. Що ж було за добре, що ж було за любо у старій дідизній Морозовій хаті Кул.—Гр.
У вигукових переважно фразах якого перед речівником у значінні скільки, як багато; перед прислівником «багато» то-що у значінні як: — Якого тут людей! MB. II, 96. Бач, якого багато в мене грошей Рудч. І, 73.
У вигукових здебільшого фразах такого при речівнику в значінні так багато, стільки, а при прислівнику «багато» то-що у значінні так: — А там такого старців, такого калік! Гр. Він під той кущ — аж там такого плаття Рудч. І. 97. Там чортів такого багацько ib. 70 — При збірних речівниках жіночого роду — такої: Вовківні такої було, що біда Гр.
Відзначаю такий вислів: — Там таке звірно завелось (= так багато звір’я завелось), що й ходить страшно Гр.
9. Прислівник таки підносить у реченні те слово, що з ним він в’яжеться: — Таки нічого (= нічогісінько) не чую Кв. Змалював він таки нашого отця Микити кобилу Кв.
10. Десь у значінні мабуть: — Чого дівчина смутна-невесела? Ой десь мати била Чуб. V, 141. Йому десь кислиці сняться Ном. 8795. Ой татоньку, мій голубчику, десь я тобі та докучила Метл. 155.
11. Коли, де, куди в значінні колись, коли-небудь, десь, де-небудь, кудись, куди-небудь: — Которі коли лучче жили, то тепер хуже Пир. Піду, може де грошей розстараюсь. Розпитує, чи нема де якого нетяги Рудч. II, 2. Чи що зроблю, куди піду — завжди серце в тузі Чуб. V, 277.
12. У народній мові прислівники прикметникового походження в’яжуться не тільки з дієсловами та прикметниками (ev. прислівниками прикметникового походження), а й із речівниками: — Чоловік п’яниця був, а жінка ще більше п’яниця Гн. 20. Тут сильно грязь Гол. Сьогодні тяжко холод ib. Один був дуже багач Яв. 183.