Table of Contents
|
Генітивні звороти
1. Широко знає українська мова генітивні часові звороти, де речівник у генітиві зв’язаний із прикметником: — Приходь до мене гулящого часу Гр. Не куй, зозуленько, темненької ночи Чуб. III, 157. Приїдемо до вас великої води Київщ. Його (Шевченкова) пісня така пахуча, як ті сади весняної доби Лев. Одного теплого дня в неділю Санько та Яків сиділи собі на призьбі Гр. Зав’яжи очі темної ночи Чуб. V, 146. Четвертої неділеньки додому вертайся ib. 720. Хазяйка… завітала нас до садку, де вони літнього заспіль часу обідали Стор. 196. У західніх говірках у деяких висловах навіть і без прикметника: — Як не буде березня верем’я, а мая дощу Яв. 6. Сучасна літературна мова мало зважає на вказані часові звороти і замість них уживає менш поширених в українській народній, а більш у російській літературній мові знаних часових зворотів — прийм. у(в) з акузативом. Вказані генітивні часові звороти не мають означеного характеру минулости, теперішности чи прийдешности.
2. Здебільшого минулість означає прийменниковий часовий зворот — прийм. за з генітивом: — За Нерона Шевч. За Хмельницького Юрася пуста Україна звелася, а за Павла Тетеренка не поправиться й теперенька Ном. 13440. За довільніших часів то по співах усе село знало, коли хата закладалась Етн. 45. Наш господар-дозорця, вижав жито за сонця Гр. А це ще діялось, коли хочете знати, ще за Польщі, як Україною князі орудували Стор. 93. За давніх часів ib. 22. За моєї битности цього не було Ост. Ще за старого уре-м’я, як це начало коїтися Кан. Не за нашої пам’яти Рудч. II, 107. За гетьманщини, за добровольців, за царату.
Цим зворотом можна і минулість і прийдешність означити: — Не за нас це сталося, не за нас і перестане Ном. 687. За наших часів це стається.
3. Генітивні звороти з займенником що в розумінні «кожний»: що-дня, що-місяця, що-року, що-півроку і д.:— Буде ж твоя, молода дівчино, що-дня спина бита Чуб. III, 111. Туди мою поривав що-вечора душу Чуб. V, 417. Що-суботоньки чесала, що-неділеньки вбирала Метл. 205.
Російське «через день» (заседания бывают через день) буде по-українськи що другого дня.
Рідше замість генітива буває номінатив: — Що-неділя жовті чоботи Чуб. V, 215. Тужу що-день, що-година ib. 359. Що божий день молюсь Кв. 59.
4. Генітивні часові звороти з прийм. проти, навпроти в значінні рос. «под (какой-либо день), перед (каким-либо событием)»: — Проти п’ятниці мені приснилась скриня, повна добра Гр. Проти смерти двох синів мені снилось, що два голуби прилетіло в оселю Гр. Не розкажу проти ночи, а то ще присниться Гр. Навпроти ночи Гр.
Дативні звороти з прийм. (і)к заховалися ще в деяких висловах: к Великодню, к Рідзву, к святу. Приклади див. § 18, ст. 193—194.
Акузативні звороти
1. Звичні звороти з прийм. у(в): — У середу родилася, тепер мені горе Пісня. У неділю вранці-рано синє море грало Шевч.
2. Часто вживаний у сучасній літературній мові часовий зворот з прийменником через — через рік, через місяць у значінні «коли мине рік, місяць» (Не зараз оддаси, через дев’ять рік Рудч. II, 21) — мало знаний в українській мові. У вказаному значінні великого є поширення прийм. за з акузативом: — Не піду я заміж за рік, за два Чуб. V, 587. Вже нескоро, мало не за рік бачу в церкві вдову Барв. 377. За тиждень — Великдень Гр.
Паралельно кажуть: — Прийшов син в десять літ додому Чуб. V, 714. Дочка… в год приїхала ib. 582. Прийдеш з ним в рік Яв. 97. У рік стара пані вмерла MB. У год так чи в два ішли москалі через наше село Гр.
Вказаний зворот з прийм. за може мати й те саме значіння, що в російській мові: — А за дев’ять років (рос. за девять лет, втечение, впродолжение девяти лет) я наживусь на світі Рудч. II, 21.
Українські часові звороти з прийм. через є здебільшого того самого значіння, що російські часові звороти з словами «впродолжение, втечение»: — Коли б то можна бути через зиму котом, через літо пастухом, а на Великдень попом Гр. Окроме сухого хліба через цілісінький день нічого не побачить Кв. А я живу при нещасті через усі віки Кул.—Гр.
3. Відзначаю безприйменниковий акузативний часовий зворот: — Хто ж мене, дівчину, цей вечір пригорне? Чуб. V, 28. Прийдеш, козаче, цей вечір до мене ib. 137. Мій син цю ніч оженився ib. 962. — Паралельно до цього часового звороту, де речівник має при собі прикметника-займенника, можливий і безприйменниковий генітивний зворот: цього вечора, цеї ночі.
Паралельно до часового безприйменникого звороту без атрибута вечір — Підемо завтра вечір на ниви Яв. 17 — і до прийменникового звороту у вечір — Прийшов так у вечір до свого села Яв. 179. У вечір приходять додому Яв. 71 — є вживаніший на Наддніпрянщині зворот увечері. Акузативні звороти вечір, у вечір більше знані по західніх говірках.
Акузатив на означення часу в такому, наприклад, значінні, як — Нічку стою з дівчиною, на другую важу Чуб. V, 401 — проти льокативного походження прислівника вночі обіймає собою названий час у цілому (усю нічку); вночі вказує собою тільки пору, в протилежність, напр., до вдень, і не має значіння певного обмеженого часу.
4. Вкінці вказую на такі акузативні часові звороти: На той час він був дома Гр.
Як таки отак день крізь день (рос. изо дня в день) сидіти за роботою,— це можна й захворіти Гр. Також у цьому значінні день при дні, день при дневі, день від дня: — День від дня робили на пана Гр. Сидить даремне день при дневі Гр. День при дні сварки Гр. День при дні, день при дні робимо MB. I, 98.
Інструментальні звороти
Щасливою годиною козак уродився Гр. Пісні віспівує було ясними зорями Гр. Іде козак од дівчини білесеньким світом Чуб. V, 53. Прокляла мене мати малою дитиною ib. 145. А впівночі розбій розбиває, а світочком під дім під’їжджає ib. 738. Походом на візку тряслась Котл. Вивірив ти моє серце вдень і нічною добою Кул. Коли ж тебе, моя матінко, дожидати в гості, чи глибокими снігами, чи зеленими лугами, чи вишневими садами Лев. Я вже думала днями й ночами.
Російський зворот «на этих днях» треба по-українськи перекласти цими днями, «в иное время» — иншим часом, «в последнее время» — останнім часом, останніми часами.
Замість невластивих українській мові часових зворотів — Засідання бувають «по понеділках і п’ятницях» — треба: — Засідання бувають понеділками й п’ят-ницями, — або: в понеділки й п’ятниці, — або: що-понеділка й що-п’ятниці. Пор. Поливай зілля ранніми і пізніми рісоньками дрібними своїми слізоньками Метл. 216.
Льокативні звороти
1. З прийм. о, об: — О 12-ій годині Яв. 91. Аж о третій годині по півночі схопився і збудив жінку ib. 224. А вдарили в усі звони об третій годині Чуб. V, 442. Прилетів опівдні до того чоловіка Рудч. І, 142. Опівночі людей розбиває Чуб. V, 741. Також із прийм. у (в): — А впівночі розбій розбиває ib. 738. Зрідка паралельні звороти — прислівники акузативного походження: — Коли так опівніч як загуде в лісі Нар. 11. Як раз у-опівніч, коли саме ходять відьми ib. 152.
2. З прийм. при: — Навчила мене мати темненької ночи при ясній свічі Чуб. III, 298. Чи вона вас при старості літ осудила Чуб. V. 848. Див. вище ст. 197 день при дні, день при дневі.
3. З прийм. на: — На тім тижні це було Гр. На весні Гр. Казав на прощанні, що не покину тебе. Криваві чвари татарські… почались хиба на скінчанню XV століття Кул. V, 40.