Розклад матеріялу в додатку той самий, що в основному словничку.
Бити
592. Забивати, -бити в кайдани, в колодку, в диби. Заковывать, -ковать в кандалы, в оковы.
Бігти
593. Як набіжить. Как придется. Треба жить, як набіжить.
Брати, взяти
594. Набирати, -брати тіла. Полнеть, пополнеть.
595. Місця собі не прибере. Места себе не находит. Стор. 52.
596. Нічого не прибрав більш їй одмовити. Ничего больше не нашелся ей ответить.
597. Добрати до своєї мислі. Избрать по душе. Не добере козак дівки та до свої мислі Чуб. V, 292.
598. Взяти на язики. Чуб. V, 146. Див. 65. Брати, узяти на зуби.
599. Брати огребом. Загребать, обеими руками брать (нечто сыпкое).
Бути, збувати
600. Не збувати. Всегда быть, всегда находиться, всегда иметься. Що нагаєчка, що дротяночка із кілочка не збуває.
601. Не збуває до розмови. Всегда есть о чем говорить. А в жінок не збуває до розмови: то дівування згадають, то се, то те, то про лиху долю не наговоряться.
602. Йому на розум не збуває. Ума у него достаточно. Людина добра і на розум йому не збувало.
603. В уподобі бути. Быть, прийтись по вкусу, нравиться. Багато мене сватало, та ніхто мені не був у такій уподобі, як один парубок Барв. 270.
604. Бути на думці: А в мене не те на думці. А у меня не то в голове Барв. 211.
605. Бути на порі. Быть на возрасте. Дівки теж на порі Етн. 35.
606. Бути на підпитку. Быть под хмельком.
607. Бути наскінчу. Приходить к концу (о времени). А на дворі тим часом січень був наскінчу.
Вести, водити
608. На біду звести. Довести до беды, до бедности. Я твого брата знов на біду зведу. Яв. 149.
609. Переводити, -вести на нівець. Обращать, обратить в ничто, превращать, -вратить в ничто. Пасіку лихі сусіди переводили на нівець Етн. 31.
Дати, датися, ся
610. Проступку не дає. Проходу не дает. Він мені що далі, то все більше проступку не дає, а я втікаю, ховаюсь од його Барв. 394.
611. Придавати, -дати ходи. Прибавлять, -вить шагу. Чим дуж придав ходи в ноги.
612. Здавати, здати екзамена. Выдерживать, -жать экзамен. Лев.
613. Дати ціну чому. Оценить что-л. Дали йому (коневі) ціну шісдесят рублів ще й чотирі. Чуб. V, 781.
614. Вдаватися, вдатися (вдарятися, вдаритися) в тугу. Впадать, впасть в тоску. Не журися, моя мила, не вдавайся в тугу. Чуб V, 329. Не вдаряйся в тугу ib. 402.
615. На добраніч дати. Пожелать спокойной ночи. Чуб. V, 36, 234.
616. Даватися, датися навзнаки. 1. Показываться, показаться. Як були ми колись панськими кріпаками, то вона така була, що було і навзнаки не дається; а тепер сама забалакала, — така тиха та добра до людей. 2. Давать, дать себя знать. Дались мені навзнаки чоловічі кулаки.
Держати
617. Уряд держати. Вмер половецький повковник, що після Шрама уряд держав Кул. Чорна Рада.
Імати, (н)яти
618. Журба обняла. Печаль, тоска охватила, овладела. Кругом його головоньку журба обняла Чуб. V, 370.
619. Млості обняли. Дурно стало. Як побачив пироги, його млості обняли та й упав. Чуб. III, 425.
Іти, ходити
620. Пішло в нівець. Пошло прахом.
621. Іти в розум. Становиться понятным. Оце їм найперше іде в розум Етн. 30.
622. Зайти в тяготу, в тяж. Забеременеть. Зайшла в тяготу Шух. 116. Зайшла в тяж. Яв. 84.
623. Ходити на стрілецтво. Заниматься охотой. Він ходив не стрілецтво і бив птаху усяку, де яку на світі зобачив Шух. 100.
624. Ідеться, пішлося на горе. Ідет, пошло на несчастие. Та коли мені та молодій вже на горе пішлося Чуб. V, 300.
625. Підійти димом. Побыв в дыму, отдавать, пахнуть дымом. Жито димом підійшло, як пожежа була, так чоловік дешево продавав Барв. 299.
626. Торгом ходити. Торговать (путешествуя). Другі мабуть по далеких землях торгом ходили, поки собі корисне місце… вподобали і новим городом… сіли Кул. VI, 10.
627. В тяготі ходити, на тих часах ходити. Быть беременной. Жінка його на тих часах ходила Яв. 136. Його жінка в тяготі ходить Яв. 164.
628. Ходити в хорошому, чорному, білому. Быть одетим хорошо, в черное, в белое. Будеш їсти, будеш пити і в хорошому ходити. Хожу в чорному— кажуть ледащиця; хожу в білому— кажуть чепуриться Чуб. V, 144.
629. Іти нога за ногою. Итти медленно. Ішов захожий тихо, нога за ногою.
630. Ходити опірці. Ходить, опираясь на разные предметы. Опірці по хаті ходить.
631. Заходить річ про що. Разговор касается, вопрос касается чего-л. Як заходила річ про рідну мову… Кул. VI, 473.
632. Вийшов час (місяць, рік). Окончился срок. Як вже ті літа вийшли Яв. 24.
633. Мороз піде по кому. Бросит кого в холод. Що, коли його нема на світі— подумаю собі, а мороз так по мені і піде.
Казати
634. Сказати на добридень. Поздороваться, пожелать доброго утра. Стор. 50.
Кидати
635. Кругу накидати. Делать круг, обход (в пути). Ходім напрямець, — чого нам стільки кругу накидати.
Класти, ложити
636. Проложити пісню. Сочинить, сложить песню. Це не пісенька, а щирая правдонька. Так ми у своїх батьків служили, та оце про їх і пісню проложено.
637. Скласти на себе. Взять на себя. Сама господиня усеї цеї роботи не одважиться на себе саму скласти Етн. 45.
638. Накладати з ким. Водить с кем-н. компанию; действовать с кем-н. заодно. Ворожка з бісом накладає Ном. 232. Я не з тих, щоб з тобою накладати Етн. 39.
639. І в мислях собі того не покладай. И не думай об этом. Кул. VI, 535. Див. № 406; 410.
Носити
640. Ha дощ заноситься (береться). Собирается дождь.
Падати
641. Думка запала в голову. Мысль засела в голове. Все сидить, рукою підпершися, все думає… наче думка яка важка запала їй в голову.
642. Впасти в сухоти. Нажить чахотку. Через тебе мила впав я в сухоти Чуб. V, 1003.
643. Коли випаде слушний час. Когда выберется удобное время. Написали б ви мені, добродію, коли вам випаде слушний час. Кул. ЛН. 4.
Правдити
644. Справдити своє слово. Исполнить обещание, сдержать слово.
Рвати, ся
645. Зірвати бунт. Поднять бунт.
646. Зірватися на ноги. Вскочить на ноги.
647. Зірвалася буря. Гроза поднялась.
Сісти, ся
648. Напосістися на кого. Пристать к кому. Напосівся на мене, щоб дав йому грошей.
649. Присів туман. Заморочило. Його таменьки присів туман та й зблудив з дороги Шух 89.
Стати
650. Стяти у поміч. Прийти на помощь. Діти своїм батькам у поміч стають Рудч. II, 107.
651. Стяти на згоді. Помириться. Старі наче б то на згоді стали Нар. 238.
652. На порі стяти. Войти в возраст невесты. Росла, росла дівчинонька та й на порі стала Чуб. V, 1038.
653. Стояти на перешкоді. Див. Бути на перешкоді. № 119.
Стояти
654. Встояти на слові. Сдержать слово. Не встояв староста на слові Кул. VI, 109.
655. Небезпечне стояти. Находиться в опасности. Степи тоді небезпечне стояли і по степах татарва і всяка дича гасала Кул. VI, 227.
Ступити
656. 3 кроку ступити. Уступить дорогу (преимущественно в переносном смысле). Дурному з кроку ступити— сто днів одпусту доступити Ном.
Чиняти
657. Згоду учинити. Заключить мир. Пани, теє зрозумівши, згоду учинили; підкинувшись під Гумань, Ґонту ізловили.
658. Розказ учинити. Исполнить приказание. Розказ мій учиніте, вигубіть всі діти в мойому царстві Чуб. III, 379.